Опинитися в Тернополі біля Замку – це лише половина справи. А от познайомитися з сидухою, – це вже пощастило.
– Рятуйте! Допоможіть! – якась жіночка у гарному вбранні голосно та пронизливо кликала на допомогу, лежачи біля Замку просто неба. Це й була сидуха вуйна Кася, яка зі смаколиками та історіями завітала з XIX століття у XXI. Навіщо? Щоб зустрітися з нами, звичайно ж. Але спочатку їй треба було дізнатися, “чиї ж ми будемо?” Contine reading
Увійти до театру, одягнувши довгу вечірню сукню, піднятись мармуровими сходами у фойє та опинитися у глядацькій залі. Затамувавши подих, дивитися на сцену, очікуючи, як завжди, дива.
Одного разу ми неодмінно зустрінемося з Тернопільським академічним обласним українським драматичним театром імені Тараса Шевченка саме у такому “форматі”. А поки що зануримося в захоплюючу подорож хвилями історії з нашим капітаном Оксаною Ленчук – екскурсоводом, яка закохана та закохує в Тернопіль.
